До суду із позовом звернулось КП «Теплогарант» до ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Червоний металіст» про стягнення 246 тис. грн боргу та штрафу за неналежне виконання відповідачем договору про надання послуг з централізованого опалення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено договір про надання послуг. Відповідач послуги з теплопостачання спожив, однак за послуги не сплатив, чим порушив умови зазначеного договору. Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він визнав позовні вимоги у повному обсязі, а також подав суду докази на підтвердження сплати основного боргу в розмірі 203 тис. грн. Провадження у справі в частині сплати основного боргу судом було закрито. Крім того, позивач попросив зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, оскільки порушення ним зобов’язань не завдало збитків позивачу.
Враховуючи те, що право на стягнення штрафу та пені передбачено договором, судом встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання перед позивачем, то вимоги позивача в цій частині є правомірними.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Враховуючи те, що відповідачем не наведено виняткових обставин та не доведено письмовими доказами причини неналежного виконання грошового зобов’язання по договору, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій та відмовив в його задоволенні.
Оскільки позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, частина заборгованості сплачена відповідачем після звернення позивачем до суду з позовною заявою, а також встановлено факт визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, 50% сплаченого судового збору підлягають поверненню з державного бюджету на користь позивача, 1850 грн витрат по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.