Господарський суд Сумської області партнер XVI Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA

Господарський суд Сумської області традиційно виступає партнером вже XVI Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року найцікавіші документальні стрічки про права людини побачать мешканці/-ки понад 220 міст і містечок України. Перегляди в суді буду відкритими за попередньою реєстрацією.

Фестиваль триватиме до кінця грудня . Через запитання «Дозволити програмі змінити вашу свідомість?» цьогорічний фестиваль  розмірковує над тим, як змінюється наше повсякдення, звички та способи комунікації з появою цифрових технологій, які нові можливості вони відкривають для дослідження реальності та які загрози, пов’язані з контролем та інформаційною безпекою, криються в цифровій мережі.

У межах Мандрівного фестивалю з нагоди показу фільму «Сакава» Бена Асамоа тривають воркшопи з цифрової безпеки в містах України. Фільм «Сакава» знімає маски з людей, які відправляють вам листи про виграш у лотерею, а також з тих, хто ховається за профілями жінок на сайтах знайомств. Стрічка знайомить нас з буденним життям спільнот у Гані, які живуть на гроші, отримані від онлайн-шахрайства. Щоб досягнути мети, аферист(к)и ладні на все, навіть вдаються до чорної магії й шаманства вуду.

У сучасному глобалізованому світі інформаційна безпека стає актуальною для будь-якої країни та користувача/-ки інтернету. Це стало поштовхом для Docudays UA не лише показати фільм «Сакава» в межах Мандрівного фестивалю, а й організувати спеціалізовані воркшопи з інформаційної безпеки.

Номінант на Оскар, фільм Бінґа Ліу «Обережно, провалля!», детально змальовує буденне життя промислового депресивного містечка Америки. Розгублені містяни потерпають від безробіття та бідності. Хтось пиячить, хтось лупцює дружину, а хтось працює зранку до ночі, щоб прогодувати родину. Та всі вони позбавляють своїх дітей найважливішого – батьківської уваги.

Підлітків, які тікають від своїх проблем на скейтборд-майданчики, знаходять відраду в складних та небезпечних трюках, розмірковують над тим, що означає бути людиною й мріють про своє інакше доросле життя. Бінґ Ліу та його мати теж потерпають від домашнього насильства, і камера стає для підлітка інструментом психологічної підтримки, він фільмує себе та своїх друзів. Коли через багато років молодий режисер повертається до рідного містечка, він бачить, що не всім друзям вдалося вирватися з полону алкоголізму та жорстокості. Дехто з них, мов по спіралі, продовжує повторювати помилки батьків.

Фільм «Неспокій» – вразлива й чесна розповідь гарвардської студентки Дженніфер Брі –відкриває глядачу прихований мільйонний світ людей, яких покинула медицина. Напередодні весілля дівчину вражає маловідома хвороба – синдром хронічної втоми. Вона опиняється прикутою до ліжка, а лікарі безпорадно розводять   руками, наголошуючи, що «все в її голові». Дженніфер бере камеру й починає фільмувати найпохмуріші моменти свого життя. Скута простором власного ліжка вона подорожує скайпом до інших людей, які опинилися в аналогічному становищі.

За оцінками експертів на синдром страждають 15–30 мільйонів людей у всьому світі. Хвороба одразу вражає декілька систем: неврологічного, імунного, ендокринного та енергетичного обміну, руйнуючи злагоджену роботу всього організму. Багато хворих залишаються прикутими до ліжка назавжди.  Завдяки всесвітній павутині режисерці та активістам вдалося влаштувати в різних країнах акції протестів, щоб привернути увагу до проблеми й примусити уряди країн виділити кошти на дослідження хвороби та пошук ліків від неї.

 Іноді життя здається дуже непростим, особливо якщо ви підліток. Не завжди вдається обговорити свої проблеми із друзями чи батьками. На щастя, дитячий телефон довіри у Нідерландах завжди вислухає. Режисерська робота Астрід Брюссінк «Послухай», побудована на розмовах дітей із телефоном довіри. Одна дівчинка розповідає, що майже весь тиждень проводить сама вдома; іншій сумно, тому що її батьки розлучаються. Хлопчик із центру для біженців хвилюється через майбутнє.

Телефон довіри щодня приймає такі дзвінки від дітей, яким немає з ким поговорити. А ще діти телефонують, аби розповісти про своїх домашніх улюбленців, потренуватися перед виступом на «Голос. Діти» або пожартувати.

Мета фестивалю - сприяти популяризації та розвитку документального кіно та підвищення рівня дотримання прав людини в Україні.