Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До суду звернувся ФОП Б. до ТОВ ТМ «Магазин «Славутич» про стягнення 180 тисяч гривень заборгованості за договором на виконання ремонтних робіт. Відповідач подав до суду заяву про визнання позову, у якій також просив розглядати справу за відсутності його представника.
Між сторонами було укладено договір на виконання робіт, замовник для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання майбутніх економічних вигод від його використання доручив, а виконавець зобов'язався своїми та залученими силами і засобами на власний ризик із матеріалів замовника виконати ремонтні роботи. Всі роботи були виконані в зазначений строк, але замовник, зі свого боку, не оплатив у повному обсязі послуги.
«Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами», - йдеться у рішенні суду №920/199/19.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236– 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив позов задовольнити та стягнути із відповідача 180 тисяч гривень.