flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Підприємець через суд зміг повернути свої кошти у сумі майже 30 тис. грн.

21 листопада 2018, 12:17

До Господарського суду Сумської області звернулась фізична особа - підприємець З. із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термострой» про стягнення заборгованості у сумі майже 30 тис. грн., мотивуючи свої вимоги сплатою зазначеної суми відповідачу, як плату за товар та непоставкою обумовленого товару відповідачем.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача, але  була повернута на адресу суду з довідкою пошти про неможливість вручення.  Разом з тим, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується актуальність адреси місцезнаходження відповідача зазначеної у позовній заяві та ухвалі про відкриття провадження у справі.

Тому, суд продовжив судове засідання у відсутності представника відповідача, який вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне: 22 червня 2018 року між сторонами  було досягнуто домовленість (укладено договір). Згідно з ним:  відповідач повинен був поставити позивачу товар,  22.06.2018 позивачем було сплачено за товари двома платежами, але товар так і не був наданий.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин, де один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів поставки товару за договором.  Суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та задоволення позовних вимог щодо повернення сплачених за товар коштів та  задовольнити позов повністю.