До Господарського суду Сумської області було подано 120 позовних заяв в інтересах держави

Протягом 2018 року органами прокуратури України до господарського суду Сумської області було подано 120 позовних заяв в інтересах держави, обґрунтовуючи підстави звернення з такими позовами вимогами п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

 В той же час, значна частина зазначених позовних заяв залишається судом без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки прокурором безпідставно при подачі позову до суду не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах у певній категорії справ, не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у кожному конкретному випадку, а також не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень.

Крім того, судом встановлено, що з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Верховний Суд та Харківський апеляційний господарський суд, переглядаючи судові рішення першої інстанції також звернули увагу на те, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.