Практика судових спорів показує, основна частина справ в господарському судочинстві – це порушення умов договорів між підприємцями

Ця судова справа– повчальна для підприємств, які не виконують умови укладених ними договорів, адже в результаті таких дій борг відповідача зріс ще на 1 млн. грн. До основного боргу порушника додалися пеня, штраф, інфляційні витрати, судовий збір та витрати позивача на правничу допомогу.

 До Господарського суду Сумської області звернувся позивач – ТОВ «Аграрна компанія Юкрейнхарвест” з проханням  стягнути 4,8млн. грн. з відповідача “Дослідне господарство “Правдинське” Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України”. 

 Розглянувши матеріали справи,  суд встановив, що дійсно сторони уклали договір куплі-продажу: ТОВ “Агропартнер” (первісний кредитор)  зобов’язався передати у власність відповідача мікродобрива, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його згідно умов договору в строк.  Позивач виконав свою частину договору, але відповідач так і не розрахувався. І хоча сторони уклали акт звіряння взаєморозрахунків, яким підтвердили вищезазначену суму боргу, ситуація  не зрушила з місця. Через півроку позивач направив відповідачу претензію,  однак ні відповіді на претензію, ні доказів сплати боргу не отримав.  Тільки після цього позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Заборгованість відповідача становила 3,7 млн. грн., але враховуючи вищезазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача також пеню  та штраф у розмірі 20% від суми боргу. Відповідно до ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які, відповідно до ст. 231 ГК України, застосовуються у розмірі, встановленому законом або договором. А в самому договорі передбачено, що в разі порушення строків оплати за товар, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару.

 Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога є правомірною, суми пені та штрафу розраховані вірно, а тому вимога про стягнення вищезазначених сум є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, за рішенням суду відповідачу доведеться сплатити річні проценти та інфляційні втрати позивача, і його витрати на правничу допомогу.

Таким чином, невиконання зобов’язань додало до суми основного боргу  3,7  млн. грн. ще й пеню, штраф та інші витрати у сумі майже 1 млн. грн.