Як синдром професійного вигорання впливає на роботу співробітників суду?

У сучасному ритмі життя професійна діяльність багатьох людей проходить в екстремальних умовах. Як синдром професійного вигорання, який з’являється на тлі хронічного стресу і веде до виснаження емоційних та особистісних ресурсів людини, впливає на роботу співробітників суду? Які його симптоми та як йому запобігти навчались працівники Господарського суду Сумської області та територіального управління Судової охорони у Сумській області.

Майстер-клас провела керівник навчально-наукового центру «Психолог і я » при кафедрі психології Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, к.філос.н., доцент кафедри психології Лариса Дворніченко.

Робота з людьми є однією з  найбільш емоційних напружених діяльностей.  Це пов’язано з великою кількістю складних, непередбачуваних та неконтрольованих ситуацій та з високою мірою особистісної відповідальності фахівців. Робота співробітників суду  пов’язана безпосередньо з відчуттям відповідальності, необхідності проявляти розуміння, емпатію, повагу  до тих, хто звертається за допомогою до судової установи; значною кількістю регламентуючих документів, робочими перевантаження; дефіцитом часу для виконання професійних функцій. Ці фактори досить часто призводять до розвитку професійного вигорання.

Симптомами професійного вигорання є відчуття мотиваційного та фізичного виснаження; відчуття, що робота не приносить користі; втома, що не зникає навіть після відпочинку; психологічне дистанціювання від професійних обов’язків; негативне ставлення до своїх обов’язків; зниження працездатності.

До фізіологічних симптомів професійного вигорання можна віднести часті головні болі, різку втрату/збільшення ваги, повне або часткове безсоння, задишка.

Способи попередження:

• пам’ятати власні мотиви вибору професії,
• постійно «відстежувати» всілякі прояви стресу,
• створювати здорову систему підтримки за межами робочої ситуації,
• прагнути жити радісним і фізично активним  життям,
• постійно навчатись і розвиватись,
• впровадити на робочому місці принцип супервізії (подивитись на себе зі сторони, говорити про це з колегами),
• чітко розділяти особистий і професійний простір життя (звичайно, деколи доводиться жертвувати приватними інтересами заради термінових справ, але не кожен же день!),
• не відмовлятися від хобі,
• знаходити в собі сили для тісного спілкування з близькими,
• не збирати негативні емоції.

Під час заходу співробітники суду мали можливість оцінити свій рівень емоційного вигорання, розібратися з чинниками, що призводять до напруженого стану на роботі, напрацювати власні заходи боротьби з професійним вигоранням.